Катерина Самойлик: Проблема захисту наших дітей, всиновлених іноземцями, стоїть дуже гостро

Діти-сироти часто стають заручниками чужих інтересів, прагнень, жорстокості та навіть ницих бажань, а відлучені від Батьківщини – вони особливо беззахисні. МЗС Росії зробило заяву, в якій йдеться про те, що російська сторона вважає за необхідне призупинити всиновлення їх сиріт громадянами США. Підставою для цього стали факти жорстокого поводження з дітьми та занадто м’яке покарання для прийомних батьків. Про те, яка ситуація з українськими дітьми, всиновленими в інших країнах, і чи достатній їх захист, УНН поговорив з народним депутатом України від КПУ Катериною Самойлик.

- Катерино Семенівно, чи опікується Україна долею тих дітей, яких всиновлюють іноземні громадяни?

- У нас прийняті на законодавчому рівні запобіжники, які захищають дітей, та поставили обов’язком посольств та консульств відстежувати та контролювати те, як поводять себе прийомні батьки, чи не ображають вони дитину. Ми ж розуміємо, що коли йде мова про дітей, особливо інвалідів, то в багатьох країнах, зокрема і США, батьки мають певні пільги. Тому ми свого часу і прийняли це рішення, як і рішення про те, що, перш за все, право на всиновлення дітей мають наші громадяни. Це все було нами прийняте. Як виконується? Ну, як бачимо, з Росії надходять тривожні сигнали. З боку нашого зовнішньополітичного відомства не надходили сигнали, що хтось не достатньо уваги приділяє нашим дітям або ображає. Але в даному питанні я б не стала оголошувати війну і робити заяви, що в Росії так погано, а у нас все добре. Я би хотіла, аби наша країна чітко стояла на захисті прав та інтересів наших дітей.

Свого часу, ще до “помаранчевої революції”, теж приймали рішення про призупинення всиновлення наших дітей за кордон. Але коли президентом був обраний Віктор Ющенко, його дружина наполягла на тому, щоб мораторій на всиновлення дітей до Сполучених Штатів Америки був відмінений. Що й було зроблено тодішньою більшістю у Верховній Раді України. Тому я вважаю, що питання про те, як захищені наші діти, стоїть дуже гостро.

- Тобто, на Вашу думку, слід звернути більше уваги на ті сигнали, що надходять з Росії?

- Так, і вивчити ситуацію. Адже якщо до російських дітей так ставляться, то хто сказав, що до українських ставляться якось інакше. Сумніваюся, що за національною ознакою змінюється ставлення прийомних батьків.

- Можливо, якщо Україна буде більше приділяти уваги забезпеченню захисту дітей, то й ставлення до них там буде іншим, менше буде підстав говорити про те, що, можливо, їх ображають?..

- Україна має обов’язково приділяти цьому питанню більше уваги. І ще важливо, щоб дитина не забувала, звідки вона походить, де її Батьківщина, звідки її коріння, де, можливо, ще є її родичі. Обов’язково слід посилити контроль… І мораторій, що діяв колись, ніс завдання дати можливість вивчити це питання, ситуацію, проробити механізми для того, аби не допустити того, щоб діти були незахищеними, покинутими у чужій країні.

- Якщо буде проведено більш ретельну перевірку та будуть виявлені факти порушення прав українських дітей, то чи слід у цьому випадку повертатися до запровадження мораторію на всиновлення дітей іноземцями?

- Я думаю, що так. Тим більше, що сьогодні держава багато робить для тих родин, які створюють дитячі будинки родинного типу. В цьому напрямку Україна досягла певних успіхів. Ми повинні захистити наших дітей, у яких батька і матері, окрім Батьківщини, немає.

Олена Архіпова

УНН