- КПУ - http://www.kpu.ua -

Что такое хорошо и что такое плохо?

Опубликовано 07.12.2019

Наиболее животрепещущая ныне в Украине тема – введение рынка земли. Из провластных уст мы ежедневно слышим, как нам будет хорошо. Но есть и прямо противоположные мнения, которые, к сожалению, часто теряются в «гомоне соросят».
 
А ВАР против
 
Всеукраинская аграрная рада (ВАР) опубликовала на этой неделе довольно аргументированные опровержения правительственным мифам про рост экономики после запуска рынка земли. Привожу их на языке оригинала.

«Нещодавно в регіонах України почали розповсюджувати спецвипуск офіційного видання Кабінету Міністрів – газети «Урядовий кур’єр» про «міфи», якими, нібито, лякають селян «противники» земельної реформи. Втім, замість розвінчання старих міфів, автори газети створюють новий – що запуск ринку землі призведе до «покращення» життя людей та росту економіки країни уже в 2020 році. Зокрема, зазначається, що уже в перший рік дії реформи додатковий ріст ВВП складе від 1% до 4%. Більше того: що, нібито, чим ліберальнішим буде ринок землі, тим більше «покращиться» життя.

Однак, протягом наступних 5-10 років земельна реформа призведе не до пришвидшення зростання економіки, а навпаки – уповільнення темпів її розвитку. Причиною цьому є очікуване зменшення інвестицій у розвиток аграрного виробництва. На сьогодні приблизно 66% свого прибутку аграрії інвестують у нове обладнання, техніку, будівництво та реконструкцію виробничих будівель, впровадження нових технологій, навчання персоналу тощо. В результаті АПК – єдиний сектор української економіки, в якому спостерігалось номінальне зростання в середньому на 13% в рік протягом 2015-2018 років.

Але зі стартом земельної реформи підприємства змушені будуть витрачати ті самі 60-70% прибутку на купівлю землі для збереження свого земельного банку. Крім того, практично кожен аграрій вже має боргове навантаження – кредити, які вони брали для купівлі техніки, будівництва ферм тощо. Відтак, елементарний підрахунок показує, що у найближчі роки аграрії взагалі не зможуть інвестувати в розвиток виробництва, а вклад аграрного сектору у зріст ВВП буде нульовим. (Слід зауважити, що у 2018 році сукупний ріст ВВП склав 3,3 відсоткових пунктів, при цьому вклад аграрного сектору складав 0.8 відсоткових пунктів – четверту частину всього приросту).

Утім, незначний формальний ріст ВВП від земельної реформи все-таки буде, його причина – збільшення споживчих витрат домогосподарств, які реалізують свої земельні ділянки у 2020 році. Згідно з розрахунками, які провела Всеукраїнська Аграрна Рада, він складатиме лише 0,4%. Такий ефект є значно нижчим, ніж прогнозовані Урядом 1-4% росту ВВП щорічно після відкриття ринку землі. Також ці 0,4% росту ВВП є в рази нижчими, ніж вклад аграрного сектору, недоотриманий через відсутність інвестицій в розвиток. Виходячи з цього, реальний ріст ВВП від запровадження реформи, протягом перших років, буде від’ємним.

Також слід розуміти, що кошти, отримані громадянами від продажу паїв, не будуть в повному обсязі спрямовані на розвиток української економіки. Згідно із даними Держстату, українці споживають лише 53% вітчизняних товарів, 47% коштів вони спрямовують на придбання імпортних. Тобто, ці кошти лише формально збільшать ВВП, а в реальності – підуть за кордон і на розвиток української економіки не вплинуть жодним чином.

ВАР уже направляла розрахунки щодо росту ВВП до Міністерства економіки для подальшого обговорення. Однак, жодного разу не отримала зауважень чи спростувань їх коректності.

Тому Всеукраїнська Аграрна Рада закликає Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства оприлюднити джерела даних та методику проведення розрахунків, які дозволяють КМУ стверджувати, що запуск ринку землі призведе до пришвидшення росту ВВП на 1-4%% вже в 2020 році. А також наголошує на необхідності проведення відкритого та всебічного обговорення таких розрахунків. Тільки так суспільство зможе об’єктивно оцінити справедливість відповідних прогнозів і визначитись з тим, що ж є міфом – побоювання аграріїв, що запропонована владою модель ринку землі веде до занепаду українського села, чи заяви деяких експертів, що запуск ринку землі є «манною небесною», яка дозволить різко покращити економічну та соціальну ситуацію в країні».

Проверено на собственной шкуре

Конечно пока цифры обсуждаются на виртуальном уровне из них можно слепить что угодно. Реальное положение дел прочувствуешь только тога, когда сказка станет былью.

Поэтому весьма интересным было мнение литовских экспертов, высказанное во время круглого стола «Продажа земли: украинские реалии и литовский опыт», организованного ВАР.

Опытом внедрения земельной реформы в своей стране поделился заместитель председателя аграрного комитета Сейма Литовской Республики, экс-министр сельского хозяйства Литвы Казис Старкевичус.

По его мнению, Украина в ходе земельной реформы должна позволить на начальных этапах покупать землю только своим аграриям и не допускать на рынок земли иностранцев, а также юридических лиц.

В частности, максимальный объем земли, который человек может приобрести в Литве, составляет 500 га. В течение первых 10 лет иностранцы не имели права покупать землю в Литве. Это был переходный период, и право покупать землю иностранцы получили в 2014 году, имея при этом ряд ограничений. Однако, иностранные корпорации смогли обойти запрет через покупку корпоративных прав компаний, которые владели землей. Также к 2014 году в Литовской Республике не было установлено ограничений на покупку земли связанным лицам, в результате чего большие земельные массивы начали концентрироваться в одних руках. К примеру, в собственности одного из крупнейших литовских агроконцернов было сосредоточено 30 тысяч га, при том, что объем сельскохозяйственных земель в Литве составляет 3 миллиона га.

«Где мы сделали ошибку? Позволили связанным лицам покупать землю. Не делайте вы этого. В 2014 году мы это исправили. Сейчас связанные лица не могут иметь более 500 га земли. По вашей норме в 200 000 га в одни руки – это очень много. Я знаю, что есть 5, 10, 20 000 гектар – это больше всех. И не позволяйте покупать связанным лицам, иначе будете иметь большие проблемы», – отметил Казис Старкевичус.

Председатель ВАР Андрей Дикун подчеркнул: литовский опыт показывает, что рост цен на землю не зависит от прихода на рынок земли иностранцев:

«Нас убеждают, что с допуском иностранцев на рынок земли, цена на землю поднимется. Однако, опыт Литвы показывает, что рост цены произошел не тогда, когда пришли иностранцы, а когда Литва вступила в Евросоюз», – сказал Андрей Дикун.

Но декларируемое стремление Украины в Евросоюз – это совсем другая история.

Илья Александрович


Материал размещен на КПУ: http://www.kpu.ua

Link: http://www.kpu.ua/ru/94715/chto_takoe_horosho_y_chto_takoe_ploho

© КПУ
При перепечатке информации ссылка на www.kpu.ua обязательна