Пам’ять. На Поліссі перепоховали захисників краю


Повернути імена з безвісті

Минулої п’ятниці в селі Соколів, що за 55 кілометрів на захід від Житомира, відбулася урочиста церемонія перепоховання солдат та командирів Червоної армії. Землі віддали прах ста полеглих при захисті поліського краю від фашистської навали улітку 1941 року та вигнанні з нього загарбників восени 1943 року. Труни з мощами загиблих, знайдених пошуковцями упродовж двох останніх років, поховали поруч з братською могилою, в якій вже покояться червоноармійці, що загинули під час Великої Вітчизняної війни.

– Імена дев’яти воїнів, чиї останки були похоронені, вдалося встановити завдяки знайденим медальйонам з особистими відомостями червоноармійців, – розповів заступник голови житомирської громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» Вадим Баранівський. – Прізвища решти солдат назавжди залишаться невідомими, бо при них або не виявили футлярчиків з папірцем-анкетою, а якщо й знаходили, то укладки зотліли.

Дані зі смертельних медальйонів червоноармійців пошуковці направили до військових архівів, звідки отримали інформацію про рідню загиблих. Потім за допомогою місцевої влади територій, де проживали полеглі, активісти об’єднання «Пошук» знайшли їх рідних.

Попрощалися з батьками

Провести в останню путь своїх батьків приїхали потомки. Серед них був нащадок загиблого влітку 1941 року політрука 35-ї танкової дивізії 9-го механізованого корпусу Південно-Західного фронту Опанаса Васильовича Денисова син Володимир. Він розповів, що мати надсилала запити щодо долі чоловіка у Москву, Київ, Житомир. Відповіді надходили однотипні: місце смерті і поховання не відомо. А військові археологи підняли завісу над безвістю.

До села Соколів на перепоховання праху батька – молодшого сержанта Тимофія Платоновича Пасіки приїхала з Києва донька Галина з родиною. Вона повідала, що шукала інформацію про татуся самостійно. Надсилала запити до військових архівів, та звідти відповідали, що в списках загиблих, зниклих безвісти, взятих у полон його немає. Минулого року родині зателефонували пошуковці і сказали, що знайшли останки червоноармійця на прізвище Пасіка, призваного до лав РСЧА в 1939 році. У нащадків колишнього вчителя німецької мови з Білої Церкви були і сльози скорботи, і сльози щастя, бо знайшовся його слід.

Після церемонії перепоховання останків полеглих червоноармійців пошуковці разом з нащадкам загиблих захисників Житомирщини відвідали місце, де були знайдені солдати.

Пішли у вічність невідомими героями

Напередодні Дня Перемоги на Житомирщині відбулося ще одне захоронення останків воїнів Червоної армії, які загинули у оборонно-визвольних боях на території поліського краю у 1941-1943 роках. Церемонія у суботу пройшла на Городищанському кладовищі міста Малин. Тут перепоховали прах 11 червоноармійців, яких знайшли члени об’єднання «Пошук». На жаль, їх прізвища військовим археологам не вдалося встановити. Герої пішли у вічність невідомими.

Останки бійців було виявлено у ході польових пошукових та ексгумаційних робіт на місцях запеклих боїв, що точилися на північному сході Житомирської області. По цій території у липні 1941 року війська вермахту пробивалися на Київ.

Просування противника стримували підрозділи 5-ї армії Південно-Західного фронту, що займали позиції по першій лінії оборони столиці України в 1941 році. Бої точилися дуже жорстокі, села декілька разів переходили то до одних, то до інших. Німці, в яких була перевага у техніці, безперестанно обстрілювали позиції РСЧА, що не давало нашим бійцям ніяких шансів вижити у тому пеклі.

– У багатьох розритих нами окопах речі, які були при червоноармійцях, посічені та пробиті осколками. – повідомили у своєму дописі на сторінці у фейсбук активісти об’єднання «Пошук». – Це свідчить про те, що артилерія німців накривала кожен сантиметр української землі смертоносним металом. Мало кому вдалося вижити у цьому пеклі війни. В деяких укриттях наших солдатів знаходили німецькі гільзи. Це вказує на те, їх добивали.

Зазначимо, що на Городищанському кладовищі міста Малин перепоховання останків воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, відбуваються постійно десь останні півтора десятиліття. Проводити захисників поліського краю в останню путь приходять ветерани та молодь, представники місцевої влади та трудових колективів, жителі міста та району.

Після церемонії поховання активісти об’єднання «Пошук» та військові археологи з інших міст України відтворювали бої між військовими частинами РСЧА та вермахту з використанням холостих патронів та світло-шумових макетів. Два останні роки вони не проводять історичну реконструкцію з огляду на коронавірусну пандемію в країні.

За інформацією ЗМІ


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях